Форма входу

Категорії розділу

Всяке [21]
Писаки про політику [1]
3-ій курс мав можливість чути ці опуси на ТПЖ. нехай всі тепер зможуть їх прочитати.
Творчість [51]
сюди можна закидати всі свої опуси, якщо маєте бажання їх показати аудиторії

Світлина "Дня"

Наше опитування

Чого найбільше не вистачає факультету журналістики?
Всього відповідей: 164

Міні-чат

Друзі сайту

Stud-Times Львівські флешмоби

Балакають про:

  • шо слухаємо? (106)
  • дещо для навчання (4)
  • Коли ти востаннє?.. (500)
  • Кого ти підтримуватимеш на президента? (9)
  • І ше одна забавка (127)
  • Статистика


    ВсьОГО! в мережі: 1
    Чужих: 1
    Своїх: 0

    Ви увійшли як Чужий | Група "Гості"

    Писаки

    Збірка текстів

    Головна » Статті » Всяке

    Моя маленька батьківщина
    Привіт кохана!
    Пишу тобі я, твоя студентка. Ти вибач мене за цю маленьку зраду…Я не хотіла завдати тобі болю…Зрозумій, що моя відсутність – це ще не причина забути тебе. Це не причина називати інше місто рідним, божитися йому в коханні та вірності…
    Ти у мене одна!!!Така невеличка, особливо гарна на весні, коли розпускаєш свої парки-коси, коли одягаєшся різними квітами, коли вмиваєшся бурхливим Південним Бугом…Ти така різна влітку, коли до тебе приїжджають усі твої діти-студенти: грайлива та гамірна у ночі, тепла та ласкава вдень…
    Мені так тебе не вистачає…Ти не думай, я не забула як вперше встала на твої прекрасні землі своїми маленькими ніжками, як вперше відчула твій запах, як вперше скуштувала твої дарунки – вишні, черешні, яблука…Ніколи я не забуду як ти навчила мене кохати: безтямно, віддаючись на всі сто…Ніколи не забуду свого першого поцілунку – в той вечір ти подарувала мені листопад і теплий, осінній вечір…
    Ніколи не забуду якою не звично тихою та спокійною ти була коли я вирушала у далекий від тебе Львів, і звісно, ніколи не забуду якою радісною, теплою, привітливою ти була, коли я вперше повернулась до дому…
    Мені так важко згадувати про тебе…Адже кожен спогад наповнений радістю, захватом, бажанням повернутись…Я справді бажаю цього усією своєю душею…Проте життя надто складне – воно вимагає якихсь дій для того щоб вижити.
    Запам’ятай: я не хочу жити без тебе, тому часточка тебе завжди залишається у моєму серці та спогадах.

    До зустрічі моя маленька Батьківщина!!!!
    Твоя вірна дочка – Ірина.

    Категорія: Всяке | Додав: Дрянь (15.01.2009) | Автор: Дрянь
    Переглядів: 1617 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 3
    28.07.2009 Спам
    3. Ольга Павлова (Оляпка)
    н-да... аби додати коментар, довелося зареєструватися.
    Народе, це стосується і цього повідомлення, і багатьох інших, розміщених на сайті: ЯК МОЖНА ПИСАТИ З ТАКОЮ КІЛЬКІСТЮ ПОМИЛОК???
    я трохи в шоці. Будьте уважними. Якщо не впевнені у власних силах, дайте перевірити комусь. Щоб потім соромно не було за власну творчість...

    24.05.2009 Спам
    2. (galinka22)
    Дуже гарно:))

    15.01.2009 Спам
    1. Назарук Тарас (Elvis)
    Сало рулєєз)))
    він нам так само таке завдання давав)

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]