Форма входу

Категорії розділу

Всяке [21]
Писаки про політику [1]
3-ій курс мав можливість чути ці опуси на ТПЖ. нехай всі тепер зможуть їх прочитати.
Творчість [51]
сюди можна закидати всі свої опуси, якщо маєте бажання їх показати аудиторії

Світлина "Дня"

Наше опитування

Чого найбільше не вистачає факультету журналістики?
Всього відповідей: 164

Міні-чат

Друзі сайту

Stud-Times Львівські флешмоби

Балакають про:

  • шо слухаємо? (106)
  • дещо для навчання (4)
  • Коли ти востаннє?.. (500)
  • Кого ти підтримуватимеш на президента? (9)
  • І ше одна забавка (127)
  • Статистика


    ВсьОГО! в мережі: 1
    Чужих: 1
    Своїх: 0

    Ви увійшли як Чужий | Група "Гості"

    Писаки

    Збірка текстів

    Головна » Статті » Всяке

    Останній раз
    Перше вересня...усмішки першокласників...щасливі лиця батьків...дзвоник...великі білі банти, що ледве не прикривають маленькі голівки дівчаток...засмучені випускники. Лунає вірш до найстарших учнів, і по моєму обличчі тече сльоза, що обпікає порожевілу щоку. Нарешті я усвідомлюю, що це моє останнє перше вересня в гімназії. І ось нестримний потік сліз тече по лиці. Вже не буде цих дитячих наївних посмішок, цих білих бантів і першого дзвінка. Відчуваю легке тремтіння в колінах, б`ється серце в грудях, а в голові літають тисячі думок.

    Я дивлюся на лиця вчителів і бачу в їхніх очах краплинки печалі: мабуть вони також згадують свій перший дзвоник і в їхніх душах прокидається ностальгія.

    Прийшов час першого уроку: „першачки” весело біжать за вчителем, уважно розглядаючи, що відбувається навкруги. Вони ще не знають, яка довга дорога в країну знань їх чекає за дверима класу. А старші перемовляються між собою, зустрічаються з друзями, за якими сумували все літо. Чомусь мій погляд розгублений, неначе когось шукає. В середині натовпу бачу свою подругу, що біжить до мене з фотоапаратом. „Фото на пам`ять”- одразу догадалася я. І ось вже на моєму обличчі сяє посмішка. Можливо через декілька років я буду дивитися на фотографію і згадуватиму цей день, сонячний, радісний, чарівний, і по моєму обличчі знову потече сльоза, що нагадає мені, яким щасливим було моє шкільне життя.

    Категорія: Всяке | Додав: Pupa_Girl (10.09.2009) | Автор: Pupa_Girl
    Переглядів: 1022 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]