Форма входу |
|---|
Категорії розділу | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Світлина "Дня" |
|---|
Наше опитування |
|---|
Міні-чат |
|---|
Друзі сайту |
|---|
 |
Балакають про: |
|---|
Статистика |
|---|
ВсьОГО! в мережі: 1 Чужих: 1 Своїх: 0 |
Ви увійшли як Чужий | Група "Гості"
Збірка текстів
| Головна » Статті » Творчість » Anizk@ |
Трамвайчик..
| Трамвай....кожен раз коли я сідаю у нього..я поринаю у дивне місце....ніби це не я......я просто в трамваї,у новому трамваї...3....враження ніби трамвай це місце де все зявляться і зникає,трамвай- він ніби перслідує мене,він краде мене в самого себе і водночас дарує відчуття спокою і безпекита чумусь він якийсь ворожий.цей трамвай... Я,як завше,підійшла до контролера..вона ж сказала: Який білет?..ну я й відповіла ..- студентьський...її очі..я настрашилась..вони горіли.....вручивши білета..я пішла його компостувати... гм...але в цифри здавалося оживуть,і так і сталося ,вони попливлии,стало якось душно і дихати важко,трамвай наче пригальмував.здавался на дорозі пробка,але яка пробка ,в вікнах темно,намагаюся вдивитися але ічого крім свого зобраення не бачу,і враз світло зника і в вікні видно сутінки що наповняють пусте місто,навколо нікого,лише трамвай... я присіла на сидіння...в вікні тіки моє відображення..але коли я повертаю голову..біля менесидить чоловік..він вбраний в чорний берет..коричневе пальто..а ногах у нього чорні лаковані мешти....в руках у нього була сигара..той дим,здаєтьсязаполонив весь салон....я почала кашляти..а чоловік...підняв голову і сказав мені : "доброго дня пані!"..чомусь мені було дивно чому він сказав доброго дня..адже на вулиці темно..але я відповіла йому ввічливо "доброго дня"...спершу мені здавалось шо він мені дуже знайомий.але відкинувши таку дику думку,длі дивилася в вікно.рамва рухався швидко і мимо пролітали постаті різних дерев та будівель,вони здавалися в темряві чудовиськами що вижили після кінця світу а цей трамвай як Ноїв ковчег...це все що лишилося від цього світу,і виникає питання.чому я? - Чому не зникла як всі чому мене затягло сюди.і відповідь просто сіда біля мене в прямому значенні.. я сиділа біля нього...його очі світились..а так як я люблю пізнавати шось новенько..я спиталась хто він такий?..і де ми є?...а він відповів...ми тут не одні...роздивись ..нас тут багато....дівчина роздивилась по сторонах,але нажаль вона нікого не побачила. так ви можете мені сказати хто ки такий ? чорт би вас побрав..!!! мені стало лячно..я вбігла до кондукторки..її не було....я пробувала відкрити двері..але це було на марно..він крикнув мені :"не старайся дитино,це цього не варто" і я відчаю сіла на місце,здавалося шо зараз щось станеться але ні все мовчало.навколо стояла могильна тиша,за вікном все ж так і стояла темрява.В один момент все зупинилося і трамвай і здавалося і час ,чоловік сказав:Що ти тут робиш,ти не повинна тут бути,сюди потрапляють лише ті хто сотворив найбільший гріх... Усе навколо заповнив дим...я страшенно захвилювалась...моє серце почало стукате все дужче та дужче...я почала адихатись..тіло стало не рухоме..я ніби мертва...я немогла стати...я озиралась....поряд здавалось нікого..але тут були вони..вони...душу тих хтоблукав і страждав,їхні крики відлунювалися в моїй голові і здавало що от от і вона розірветься від цього,це жах здавалося тривав вічність та скоро відчуття тепла огорнуло мене,дивно але я знову лежала в своїй кімнаті в своєму ліжку,все було як завжди і враз головупочав мучити страшний біль, а після з носа потекла цівочка крові,від її вигляду я знову знепритомніла... Прокинувшись моя подушка була в крові..я розуміла.. я побувала не на тому світі...я була де - не- де .тіки не тут..там всебуло по іншому...я покликала мамусю...мене огорнув жах....коли мама зайшла..і побачила шо подушка в крові вона негайно викликала швидку,мене забрали і довго робили вскі аналізи та тести,кінцевим висновком було підліткове переживання,як виразився головний лікар,і підвищений тиск.Це було заспокійливим для мої мами але не для мене...Я хотіла докопатися до правди хотіла знати за що і чому саме я ,і це чекання просто вбивало мене з середини...... Пройшло 2 тижні як мене відписали з лікарні...і цей сон знову повторився мені..я не розумію шо зі мною твориться..шо мені хочуть тим сказати... я вирішила піти на те місце котре мені сниться і перевірити шо там і як там .Там було тихо і пусто але атмосфера було якась дуже гнітюча,я зайшла сіла на тесаме місце,чекала десь півгодини але нічого не сталося.Почулися кроки...це був охоронець,я вчасно пригнулася і мене не помітили ,після того я тихо звідти пішла так і нічого не дізнавшись!....................... | |
| Переглядів: 902 | Рейтинг: 4.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |
Copyright MyCorp © 2024 | 