Нині, як і раніше, чимало людей працює у ЗМІ, не маючи журналістської
освіти. Якість їхньої праці часто достатньо висока і не відрізняється
від роботи професійного журналіста, а іноді й перевищує її. Дедалі
частіше в засобах масової інформації необхідними є люди з економічною,
культурологічною, історичною чи іншою освітою, які спеціалізувалися б у
якійсь галузі й компетентно висвітлювали її діяльність. У такій
ситуації журналістська освіта перебуває на нижчому щаблі важливості, а
журналістами вважають людей, які хоч трохи вміють писати. Тож чи
потрібна журналістові професійна освіта, чи для цього варто лише вміти
складати слова у речення?
Щоб об’єктивно відповісти на це запитання, ми провели соціологічне
дослідження. На запитання анкети відповідали студенти факультету
журналістики І – V курсів, а також журналісти-теоретики (викладачі) та
журналісти-практики (і з професійною, і з непрофесійною освітою). З
кожної групи опитано по 10 осіб.
На запитання, яка освіта важливіша для журналістської діяльності, 30%
студентів І курсу і 30% V курсу, які взяли участь в анкетуванні, на
перше місце поставили журналістську. Стільки ж відсотків голосів за цей
варіант відповіді віддали журналісти-викладачі і журналісти-практики.
Однак 40% респондентів із цієї групи важливішою для журналіста назвали
будь-яку іншу освіту (економічну, юридичну чи іншу гуманітарну). За
важливість журналістської освіти виступили тільки по 20% студентів ІІ
та ІІІ курсів, і жодного голосу на підтримку цього варіанта відповіді
не віддали студенти IV курсу. Натомість 70% респондентів цієї групи
вважають важливішою будь-яку іншу освіту. З ними солідарні студенти ІІІ
курсу (50% ), ІІ і V – 20%, а І – лише 10%. Досить значна кількість
опитуваних проголосувала за необхідність для працівника ЗМІ
журналістської і додатково ще якоїсь освіти: ІІ курс – 50%, І і V –
40%, журналісти-практики і викладачі – 20%, а ІV курс – 10%. По 20%
опитуваних із першого та четвертого курсів та по 10% із інших груп
опитуваних вважають, що освіта для журналіста взагалі не є важливою,
головне, щоб був талант. Найбільшого значення таланту надавали студенти
ІІ курсу. На їхню думку, лише обдарована людина може займатися
журналістською діяльністю.
На запитання, що є основним у формуванні майбутнього журналіста, 66%
опитуваних відповіли, що “і університетські знання, і практичні
навички”, 20% віддали перевагу лише навичкам, здобутим під час
практичної роботи в редакціях. 11% респондентів скористалися варіантом
“Ваша відповідь” і важливими назвали талант журналіста, бажання і
вміння вчитися завжди і всього, настанови викладачів, виховання батьків
та інше. Цікаво, що варіант відповіді, який надавав перевагу знанням,
здобутим у ВНЗ, не обрав ніхто з опитуваних.
Чи впливає непрофесійна освіта працівників ЗМІ на якість їхньої роботи?
9% анкетованих відповіли “ні”, 25% –– “так”, а 66% зазначили, що це
залежить не від освіти, а від індивідуальних якостей і здібностей
журналіста.
Нині існує думка, що непрофесійна освіта журналістів сприяє цензурі. Що
ж думають з цього приводу опитувані? 16% вважають, що журналісти з
непрофесійною освітою справді частіше дозволяють собою маніпулювати, їх
легко підкупити чи заангажувати, 21% стверджує, що в цензурі винні
журналісти і з професійною, і з непрофесійною освітою, а 63% упевнені,
що все залежить від позиції журналіста, а не від освіти.
Цікаво, що на запитання “Чи бракує українським ЗМІ професійних
журналістів?”, 91% респондентів відповіли ствердно, лише 9% –
заперечили, а дехто навіть висловив думку про те, що взагалі не
вистачає якісних українських ЗМІ (хоча, мабуть, саме через брак
професіоналів їх і бракує). Список журналістів, яких опитувані вважають
професіоналами, досить широкий і різноманітний: від А. Мазур,
А. Безулик, О. Мостової, А. Шевченка, С. Шустера до В. Здоровеги,
Й. Лося і навіть Е. Гемінгвея, Р. Капусцінського, Кронкайта і Мейса.
Підсумовуючи результати опитування, стверджуємо, що професійна освіта
для журналістів все ж таки важлива, адже майже кожний респондент
наголосив, що бракує кваліфікованих професійних кадрів у сучасних ЗМІ.
Але диплом журналіста ще не гарантує високого професіоналізму й не
забезпечує стовідсоткового працевлаштування за фахом. Ідеальним
журналістом вважають того, хто, крім професійної освіти, має ще
декілька освіт (бажано вищих), є обдарованим, талановитим, грамотним,
усебічно розвиненим, обізнаним майже в усіх сферах і галузях життя та
ще багато-багато іншого, адже меж для досконалості не існує.
Ольга Могильницька Каменяр, лютий 2008
Джерело: http://www.kameniar.lviv.ua |