Форма входу |
|---|
Категорії розділу | |||
|---|---|---|---|
|
Світлина "Дня" |
|---|
Наше опитування |
|---|
Міні-чат |
|---|
Друзі сайту |
|---|
|
Балакають про: |
|---|
Статистика |
|---|
ВсьОГО! в мережі: 1 Чужих: 1 Своїх: 0 |
| Головна » Статті » Всяке |
Нині, як і раніше, чимало людей працює у ЗМІ, не маючи журналістської освіти. Якість їхньої праці часто достатньо висока і не відрізняється від роботи професійного журналіста, а іноді й перевищує її. Дедалі частіше в засобах масової інформації необхідними є люди з економічною, культурологічною, історичною чи іншою освітою, які спеціалізувалися б у якійсь галузі й компетентно висвітлювали її діяльність. У такій ситуації журналістська освіта перебуває на нижчому щаблі важливості, а журналістами вважають людей, які хоч трохи вміють писати. Тож чи потрібна журналістові професійна освіта, чи для цього варто лише вміти складати слова у речення? Щоб об’єктивно відповісти на це запитання, ми провели соціологічне дослідження. На запитання анкети відповідали студенти факультету журналістики І – V курсів, а також журналісти-теоретики (викладачі) та журналісти-практики (і з професійною, і з непрофесійною освітою). З кожної групи опитано по 10 осіб. На запитання, яка освіта важливіша для журналістської діяльності, 30% студентів І курсу і 30% V курсу, які взяли участь в анкетуванні, на перше місце поставили журналістську. Стільки ж відсотків голосів за цей варіант відповіді віддали журналісти-викладачі і журналісти-практики. Однак 40% респондентів із цієї групи важливішою для журналіста назвали будь-яку іншу освіту (економічну, юридичну чи іншу гуманітарну). За важливість журналістської освіти виступили тільки по 20% студентів ІІ та ІІІ курсів, і жодного голосу на підтримку цього варіанта відповіді не віддали студенти IV курсу. Натомість 70% респондентів цієї групи вважають важливішою будь-яку іншу освіту. З ними солідарні студенти ІІІ курсу (50% ), ІІ і V – 20%, а І – лише 10%. Досить значна кількість опитуваних проголосувала за необхідність для працівника ЗМІ журналістської і додатково ще якоїсь освіти: ІІ курс – 50%, І і V – 40%, журналісти-практики і викладачі – 20%, а ІV курс – 10%. По 20% опитуваних із першого та четвертого курсів та по 10% із інших груп опитуваних вважають, що освіта для журналіста взагалі не є важливою, головне, щоб був талант. Найбільшого значення таланту надавали студенти ІІ курсу. На їхню думку, лише обдарована людина може займатися журналістською діяльністю. На запитання, що є основним у формуванні майбутнього журналіста, 66% опитуваних відповіли, що “і університетські знання, і практичні навички”, 20% віддали перевагу лише навичкам, здобутим під час практичної роботи в редакціях. 11% респондентів скористалися варіантом “Ваша відповідь” і важливими назвали талант журналіста, бажання і вміння вчитися завжди і всього, настанови викладачів, виховання батьків та інше. Цікаво, що варіант відповіді, який надавав перевагу знанням, здобутим у ВНЗ, не обрав ніхто з опитуваних. Чи впливає непрофесійна освіта працівників ЗМІ на якість їхньої роботи? 9% анкетованих відповіли “ні”, 25% –– “так”, а 66% зазначили, що це залежить не від освіти, а від індивідуальних якостей і здібностей журналіста. Нині існує думка, що непрофесійна освіта журналістів сприяє цензурі. Що ж думають з цього приводу опитувані? 16% вважають, що журналісти з непрофесійною освітою справді частіше дозволяють собою маніпулювати, їх легко підкупити чи заангажувати, 21% стверджує, що в цензурі винні журналісти і з професійною, і з непрофесійною освітою, а 63% упевнені, що все залежить від позиції журналіста, а не від освіти. Цікаво, що на запитання “Чи бракує українським ЗМІ професійних журналістів?”, 91% респондентів відповіли ствердно, лише 9% – заперечили, а дехто навіть висловив думку про те, що взагалі не вистачає якісних українських ЗМІ (хоча, мабуть, саме через брак професіоналів їх і бракує). Список журналістів, яких опитувані вважають професіоналами, досить широкий і різноманітний: від А. Мазур, А. Безулик, О. Мостової, А. Шевченка, С. Шустера до В. Здоровеги, Й. Лося і навіть Е. Гемінгвея, Р. Капусцінського, Кронкайта і Мейса. Підсумовуючи результати опитування, стверджуємо, що професійна освіта для журналістів все ж таки важлива, адже майже кожний респондент наголосив, що бракує кваліфікованих професійних кадрів у сучасних ЗМІ. Але диплом журналіста ще не гарантує високого професіоналізму й не забезпечує стовідсоткового працевлаштування за фахом. Ідеальним журналістом вважають того, хто, крім професійної освіти, має ще декілька освіт (бажано вищих), є обдарованим, талановитим, грамотним, усебічно розвиненим, обізнаним майже в усіх сферах і галузях життя та ще багато-багато іншого, адже меж для досконалості не існує. Ольга Могильницька Каменяр, лютий 2008 Джерело: http://www.kameniar.lviv.ua | |
| Переглядів: 1297 | Рейтинг: 4.7/3 |
| Всього коментарів: 0 | |