Форма входу

Категорії розділу

Олянька [6]
Петрович (Воїн)(Aslan) [2]
romanbaluk [2]
написане під впливом життя...
Lju [2]
Щось таке, що певно сподобається не всім
Здрок Ірина (та що капуста) [1]
клепсидри зеленого часу
PUMA (INNA SAGAYDAK) [5]
"там, де я"
Anizk@ [6]
Відьмочка [27]

Світлина "Дня"

Наше опитування

Чого найбільше не вистачає факультету журналістики?
Всього відповідей: 164

Міні-чат

Друзі сайту

Stud-Times Львівські флешмоби

Балакають про:

  • шо слухаємо? (106)
  • дещо для навчання (4)
  • Коли ти востаннє?.. (500)
  • Кого ти підтримуватимеш на президента? (9)
  • І ше одна забавка (127)
  • Статистика


    ВсьОГО! в мережі: 1
    Чужих: 1
    Своїх: 0

    Ви увійшли як Чужий | Група "Гості"

    Писаки

    Збірка текстів

    Головна » Статті » Творчість » PUMA (INNA SAGAYDAK)

    Не моя мрія
    НЕ МОЯ МРІЯ

    Напевно, колись ти станеш чиїмось життям. Хтось буде дихати тобою, заглядати у твої очі і, побачивши там фальшиве почуття, цілими ночами плакати у подушку. А зранку, спостерігаючи як народжується новий день, знову й знову відроджувати, воскрешати в своїй душі вічне… кого дурити? – швидкоплинне, як і все в цьому світі, але таке сильне, чорт!, яке ж сильне зараз почуття.
    Хтось кохатиме тебе. Боже, як непереборно кохатиме. Як же ненавидітиме цей «хтось» себе за ці хвилини, коли бачитиме твоє відображення. І не лише у дзеркалі. У серці…
    Ти можеш бути мрією. Чарівною, тривожною, недосяжною. Для мене ти завжди був думкою, яку хотілося загубити, забути, втопити, спалити… Що завгодно, тільки б вирвати її зі свого життя.
    Нехай краще хтось, не я володіє тобою. Вони ж всі цього хотіли, проводжали тебе закоханими посмішками, а мене – злісними, заздрісними поглядами. Знаєш, мабуть, так влаштований цей світ, що коли одна мрія помирає, народжується інша, чужа. Моя вмерла. Я не проводжала її, навіть не заплакала. Може, трішки. Я знаю, що ти зараз – наче голлівудська зірка – у променях слави й уваги. Повір, мені в цю мить не гірше. Правду кажуть, що коли за велінням чогось високого сходяться дві однаково заряджені зорі, стається грандіозний вибух. Наш спалах був надто яскравий, наш крах – надто болючий. Мабуть, нам одного неба замало. Живи на своєму. Обіцяю: сліпити не буду, тільки не підлітай надто близько, а то я можу…проміняти весь Всесвіт на чужого білого карлика.

    Категорія: PUMA (INNA SAGAYDAK) | Додав: PUMA (02.03.2008)
    Переглядів: 532 | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]