Форма входу

Категорії розділу

Всяке [21]
Писаки про політику [1]
3-ій курс мав можливість чути ці опуси на ТПЖ. нехай всі тепер зможуть їх прочитати.
Творчість [51]
сюди можна закидати всі свої опуси, якщо маєте бажання їх показати аудиторії

Світлина "Дня"

Наше опитування

Чого найбільше не вистачає факультету журналістики?
Всього відповідей: 164

Міні-чат

Друзі сайту

Stud-Times Львівські флешмоби

Балакають про:

  • шо слухаємо? (106)
  • дещо для навчання (4)
  • Коли ти востаннє?.. (500)
  • Кого ти підтримуватимеш на президента? (9)
  • І ше одна забавка (127)
  • Статистика


    ВсьОГО! в мережі: 1
    Чужих: 1
    Своїх: 0

    Ви увійшли як Чужий | Група "Гості"

    Писаки

    Збірка текстів

    Головна » Статті » Всяке

    Про Україну
    Хвалити Бога, ми не москалі
    І не жиди, і не татари, ні-бо,
    Ми ходимо по грішній цій землі
    Синами неба й запашного хліба.

    Хтось на мечах вивершує свій дім,
    Хтось заробляє на чужому горі
    Наш символ - поле, й хлібороб на нім,
    Жне золото пшениці в ранню пору.

    Але чомусь не вірять люди ті,
    Що буде добре, вивершим державу
    Тікають десь вони в чужі світи
    Виборюють все для чужинців славу.

    Не хочуть ждати час отой, коли
    і в нас в країні щастя день настане
    Хоч козаками були прадіди
    На внуків дивишся - одні цигани.

    Чи довго будем ждати тих часів,
    коли повірять-буде Україна
    щоб дух Тараса десь на крусі сів
    і засміявсь від щастя, мов дитина.

    Щоб гомоніли дикії степи,
    І море десь внизу там клекотіло,
    А зараз - зпіпим зуби і терпи,
    Сказать щоб потім - варте того діло!

    *******************************
    Молитва до Шевченка
    Устань, Кобзарю, подивися,
    на цей страшний ганебний світ
    В яку неславу покотився
    Весь гордий наш козацький рід.

    За що боролися віками
    Вкраїни вірнії сини
    Розпродали між москалями
    Татарчуки та їх сини.

    Здобули волю? Що їз того?
    Нема від неї і слідів
    Бо замість Бога пресвятого
    Молились в Раді на жидів!

    Продали все, ми без нічого
    Хоч сидимо все тихо, що ж
    З великого і до малого
    Ми терпимо, хоч скільки мож?

    Чекать, Надіятись, Любити
    знов вірити у лохотрон
    І ждать, які ж тепер бандити
    Залізуть на державний трон?!!

    Отак, Кобзарю і живемо
    Від виборів та балачок
    Ніяк ми ще не відійдемо
    І не засвоїмо урок.
    Нема при владі українця, що указав би правди путь
    Ведуть нас завжди до гостинця -
    Прийдем чомусь куди-небудь

    Тобі ми вірим, більш нікому
    не ймемо віри в світі цім
    бо на Майдані ще одному
    Не знатимем за що стоїм.

    Отак молюсь тобі, Кобзарю
    звертаюсь в небо із землі
    Бо віра в тебе нас тримає
    І хліб пахучий на столі.

    Категорія: Всяке | Додав: Blooddrinker (28.03.2008) | Автор: Слабінога Марян
    Переглядів: 740 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 4.3/3
    Всього коментарів: 4
    24.05.2009 Спам
    4. (galinka22)
    Вірш - просто супер!!автору - респект:)

    13.01.2009 Спам
    3. Anna (_PinKey_)
    мда... а я краще від коментарів утримаюсь, хош нікому не нахамити і нікого не образити... ппц

    31.03.2008 Спам
    2. Богдан (Комбат)
    Непогано. Досить навіть добе.
    Шо ж оце я брешу, файний вірш. Правдиво постає усе. Все поставлене на свої місця!!!!

    29.03.2008 Спам
    1. Оляня (Олянька)
    я в твоїх творчих можливостях не сумнівалась!:)))

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]